До мене сьогодні всміхнувся Шевченко З картини, що там на стіні. Читає пісні його залюбки ненька, Розказував батько мені: Як вівці він пас — ще малий був хлопчина, А виріс — великий дав дар: Для всіх поколінь, для всієї Вкраїни, Цю книгу, що зветься "Кобзар". Як книгу святу берегли ми завзято, З собою забрали у світ, Як слово Тараса завжди зберігати, Великий усім заповіт. Буду й я любити Вкраїну рідненьку, То може й мені ще не раз З картини ласкаво всміхнеться Шевченко, Наш Батько, великий Тарас. |